22 червня в Києві відбувся Всеукраїнський захід «Позашкілля України: від дослідження до рішень», присвячений обговоренню сучасного стану та перспектив розвитку системи позашкільної освіти в умовах воєнного часу. Захід став важливою платформою не лише для презентації результатів комплексного дослідження галузі, а й для фахової дискусії щодо стратегічних напрямів її подальшого розвитку.

Представлені результати дослідження дозволили об’єктивно оцінити виклики, з якими стикається система позашкільної освіти, а також окреслити ключові тенденції, що потребують управлінського реагування на державному та місцевому рівнях. Аналіз стану мережі позашкільної освіти в умовах війни засвідчив суттєве скорочення охоплення дітей позашкільною освітою. За останнє десятиліття кількість вихованців зменшилася на 40%, що становить понад 512 тисяч дітей. Водночас мережа закладів позашкільної освіти скоротилася на 18,3%.

Особливої уваги потребує проблема територіальної нерівності. Нині близько 60 % вихованців зосереджено лише у шести областях України. Внаслідок тимчасової окупації та активних бойових дій Луганська область втратила 92,5 % вихованців, а Донецька — 73,7%.

Дослідження також виявило значний дисбаланс у доступі до позашкільної освіти між міськими та сільськими територіями. Лише 21% закладів функціонують у сільській місцевості, а майже третина сільських громад взагалі не має закладів позашкільної освіти, що суттєво обмежує можливості дітей щодо особистісного розвитку та самореалізації.

Найнижчий рівень залучення до гурткової діяльності характерний для трьох категорій дітей:

мешканців сільських територій;

підлітків віком 14–18 років;

дітей з особливими освітніми потребами.

Особливе занепокоєння викликає той факт, що лише 12,4% закладів пропонують спеціально адаптовані програми для старшокласників. Це свідчить про недостатню відповідність змісту позашкільної освіти запитам сучасної молоді.

Дослідження дозволило сформувати узагальнений портрет сучасного українського підлітка в умовах війни.

Вимушена міграція стала одним із визначальних чинників його життєвого досвіду. Значна частина дітей була змушена змінити місце проживання, що призвело до втрати соціальних зв’язків, освітнього середовища та можливостей для позашкільного розвитку.

Водночас 37 % підлітків мають тривалий досвід навчання виключно в дистанційному форматі, що посилює потребу в живому спілкуванні, соціалізації та командній взаємодії, які традиційно забезпечує позашкільна освіта.

Активними учасниками позашкільної діяльності залишаються переважно мешканці великих міст і мегаполісів (58,3%), тоді як рівень охоплення молоді із сільської місцевості становить лише 19,6 %.

Результати дослідження демонструють високий рівень самостійності сучасних підлітків у виборі освітньої траєкторії. Майже 72 % дітей самостійно обирають гуртки та напрями діяльності, тоді як виключно батьками таке рішення ухвалюється лише у 5,6 % випадків. При цьому 87,2 % батьків підтримують вибір своїх дітей.

Основними мотивами участі в позашкільній освіті є:

особистий інтерес до певної тематики (71,2%);

бажання набути практичних компетентностей та життєвих навичок (40,8%);

професійне самовизначення та підготовка до майбутньої кар’єри (30,2%).

Сучасна молодь розглядає позашкільну освіту не лише як форму дозвілля, а як важливий інструмент особистісного та професійного розвитку.

Серед факторів, що обмежують участь дітей у гуртковій роботі, дослідження виокремило декілька ключових проблем.

По-перше, питання безпеки залишається одним із найактуальніших. Відсутність належно облаштованих укриттів та обмеження, пов’язані з комендантською годиною, ускладнюють організацію освітнього процесу.

По-друге, старшокласники часто перевантажені навчанням у закладах загальної середньої освіти та підготовкою до національного мультипредметного тесту.

По-третє, частина програм і форматів роботи не відповідає актуальним інтересам молоді, яка дедалі більше орієнтується на цифрові технології, ІТ-напрями, медіаграмотність, підприємництво та розвиток сучасних компетентностей.

Під час професійного обговорення були окреслені ключові вектори модернізації позашкільної освіти.    Насамперед йшлося про забезпечення гнучкості та цифровізації освітніх послуг шляхом розвитку змішаних і дистанційних форматів навчання для дітей, які не мають можливості відвідувати заклади очно.

Важливим напрямом вбачається створення нових програм для підлітків, зокрема молодіжних бізнес-інкубаторів, лідерських проєктів, ІТ-просторів, STEM-лабораторій та інших форматів, орієнтованих на професійне самовизначення й розвиток компетентностей XXI століття.

Не менш актуальним залишається питання підтримки учнівської молоді сільських територій через розвиток мобільних форм позашкільної освіти, створення мережі доступних освітніх просторів та забезпечення рівних можливостей для кожної дитини незалежно від місця проживання.

Результати дослідження переконливо свідчать, що позашкільна освіта сьогодні є не лише складовою освітньої системи, а й важливим інструментом соціальної згуртованості, психологічної підтримки дітей та формування людського потенціалу держави. Саме тому представлені дані мають стати підґрунтям для ухвалення ефективних управлінських рішень на всіх рівнях.

22 червня в Чернігівській МАН учнівської молоді стартував Літній інтенсив з підготовки до Всеукраїнських учнівських олімпіад з навчальних предметів

Учасниками Літнього інтенсиву стали 160 здобувачів освіти закладів загальної середньої освіти з різних територіальних громад області та міста Чернігова.

Завдяки дистанційному формату проведення занять до навчання мають змогу долучитися учні незалежно від місця проживання, що сприяє розширенню освітніх можливостей та формуванню єдиного науково-освітнього простору області.

Освітні напрями роботи:

Програма проєкту спрямована на поглиблення знань, розвиток дослідницьких компетентностей, критичного мислення та навичок самостійної роботи. Навчання відбувається за п’ятьма профільними напрямами:

• Історія — вивчення ключових історичних процесів, аналіз причинно-наслідкових зв’язків та формування навичок історичного мислення;
• Українська мова та література — удосконалення мовленнєвої компетентності, розвиток навичок аналізу художніх текстів і творчого самовираження;
• Хімія — ознайомлення з практичним застосуванням хімічних знань у повсякденному житті, виробництві та сучасних технологіях;
• Географія — дослідження природних, соціально-економічних та геополітичних процесів сучасного світу;
• Біологія — вивчення сучасних досягнень біологічної науки, особливостей функціонування живих систем та основ генетики.

Мета проєкту:

Підтримка обдарованої учнівської молоді, розвиток її інтелектуального потенціалу та популяризація науково-дослідницької діяльності. Учасники мають можливість поглибити знання з обраних дисциплін, поспілкуватися з однодумцями та отримати новий досвід у сфері наукового пошуку.

Вітаємо обдаровану талановиту учнівську молодь Чернігівсщини на шляху до науки та творчої самореалізації!

Лабораторія з розвитку критичного мислення НЦ «МАНУ» запрошує педагогічних працівників до вебінару «Від конфронтації до синергії: як перетворити групу на команду» у межах онлайн-хабу «Цифровий простір педагога», який відбудеться 20 червня 2026 р. / 17.00-20.00
онлайн на платформі Zoom.

Детальна інформація про подію та анкета реєстрації учасника:
https://forms.gle/f8myWzWznPAviY438

Лабораторія з розвитку критичного мислення НЦ «МАНУ» запрошує педагогічних працівників до Фестивалю педагогічної майстерності «Цифровий урок: ідеї, сюжети, дизайни, ресурси», який відбудеться у форматі онлайн 04 липня 2026 року .

Мета фестивалю – презентація можливостей зі створення цифрових розробок занять за допомогою диджитал-інструментів, демонстрація функціоналу онлайн-застосунків для організації ефективної освітньої взаємодії, обмін досвідом з використання сучасних інформаційних технологій в освітньому процесі.
Цільова аудиторія: педагогічні працівники закладів освіти, зокрема позашкільної освіти.
Детальна інформація про подію та анкета реєстрації учасника:
https://forms.gle/2pCcKnTTjGFxvKYaA

Фестиваль відбудеться на платформі «Zoom».
Для участі необхідно до 02 липня 2026 року заповнити реєстраційну
анкету: https://forms.gle/2pCcKnTTjGFxvKYaA

Форма реєстрації містить детальну інформацію про подію.
Інформація про запрошення до участі надійде напередодні події на адреси електронної пошти, зазначені в анкетах.

Лабораторія з розвитку критичного мислення НЦ «МАНУ» запрошує педагогічних працівників до курсу «Архітектура як кейс: вивчення історичних пам’яток через дослідження та діалог» в межах Всеукраїнського проєкту професійного розвитку педагогів «МАН. Освітянська»,

який відбудеться у форматі онлайн з 02 до 30 червня 2026 року.

Детальна інформація про подію та анкета реєстрації учасника:
https://forms.gle/y34ZBckFCAv92Yzw6

Основні вимоги до кандидата на посаду заступника директора з навчально-виховної роботи:

• громадянство України;
• вища освіта ступеня не нижче магістра (спеціаліста);
• стаж педагогічної роботи не менше трьох років;
• знання чинного законодавства у сфері позашкільної освіти;
• досвід організаційно-методичної та/або управлінської діяльності;
• наявність організаторських і комунікаційних здібностей, відповідальність;
• відсутність перешкод з боку фізичного і психічного стану для виконання професійних обов’язків;
• відсутність перешкод для відряджень;
• відсутність судимості.

Умови оплати праці: посадовий оклад 12875,73 гривень плюс надбавки за вислугу років і  за престижність професії відповідно до чинного законодавства

Основні вимоги до кандидата на посаду завідувача відділу методичного:

• є громадянином України;
• має повну вищу педагогічну освіту за освітнім ступенем не нижче бакалавра;
• має стаж педагогічної роботи не менше 2 років;
• володіє знаннями законодавства України у сфері освіти, нормативно-правових актів, що регламентують діяльність закладів освіти, організацію методичної роботи;
• має практичні навички організації та здійснення методичної, організаційної та аналітичної діяльності;
• здатна за станом здоров’я виконувати посадові обов’язки відповідно до вимог чинного законодавства;
• не має обмежень для службових відряджень, пов’язаних із виконанням посадових обов’язків;
• не має судимості

Умови оплати праці: посадовий оклад 11027,80 гривень плюс надбавки за вислугу років і  за престижність професії відповідно до чинного законодавства

Основні вимоги до кандидата на посаду методиста:

• є громадянином України;
• має повну вищу педагогічну за освітнім ступенем не нижче магістра (спеціаліста);
• має стаж педагогічної роботи не менше 2 років;
• знає законодавство України у сфері освіти, нормативно-правові акти, що регламентують діяльність закладів позашкільної освіти та проведення учнівських олімпіад і конкурсів;
• володіє теорією та практикою методичної роботи, сучасними освітніми технологіями, формами організації роботи з обдарованою учнівською молоддю;
• має навички організаційно-методичного супроводу олімпіадного руху, підготовки методичних матеріалів, узагальнення та поширення педагогічного досвіду;
• здатна за станом здоров’я виконувати посадові обов’язки відповідно до вимог чинного законодавства;
• не має обмежень для службових відряджень, пов’язаних з організацією та проведенням інтелектуальних змагань;
• не має судимості.

Умови оплати праці: посадовий оклад  9570,40 – 11755,80 гривень плюс надбавки за вислугу років і  за престижність професії відповідно до чинного законодавства